Як нам здійснювати біблійно обґрунтовану контекстуалізацію?

Відповідь:

1. Відмовся від своїх прав.
   Апостол Павло мав повне право їсти м’ясо, подорожувати з віруючою дружиною й отримувати фінансову підтримку. Та він відмовився від цих прав, аби не поставити жодної перепони на шляху Євангелія (1 Кор. 9:4–18). І ми маємо бути готові відмовитися від своїх прав, якщо їхнє використання може стати спокусою чи завадою для тих, кому ми звіщаємо Добру Новину.
2. Стань слугою для невіруючих.
   Павло зайняв позицію слуги стосовно невіруючих. Він писав: «Будучи вільним від усіх, я себе підкорив усім, щоби багатьох придбати» (1 Кор. 9:19). Тільки ставши слугами для інших, ми зможемо використати нашу християнську свободу їм на благо, а не на шкоду.
3. Пристосовуйся до культурних звичаїв інших, наскільки це можливо, не грішачи.
   Павло адаптувався до культурних особливостей тих, кому служив, настільки, наскільки це не суперечило Законові Христовому (1 Кор. 9:19–23). Ми також маємо чинити так само — без компромісів із гріхом чи правдою Божою.
4. Не виходь за межі Писання.
   Хоч Павло й був надзвичайно гнучким, він наполягав на тому, щоби залишатися в межах Божого Слова. Посеред опису того, як він пристосовувався до тих, кому звіщав Євангеліє, він робить важливе уточнення: «не був без Божого Закону, а перебував у Законі Христа» (1 Кор. 9:21). Іншими словами, Павло пристосовувався до культури лише настільки, наскільки це дозволяло Писання, і не більше. Для нього — як і для нас — культура й традиції можуть бути гнучкими. Але Боже Слово — ні.

Спочатку перекладено та опубліковано Християнське видавництво «Подорож». Відвідайте їхній сайт, щоб знайти багато подібних ресурсів.