Біблійні вимоги та обов’язки дияконів

Хто може бути дияконом? Що Біблія говорить про обов’язки дияконів?

ДВІ БІБЛІЙНІ посади: ПРЕСВІТЕРИ ТА ДИЯКОНИ

Щоб відповісти на ці запитання, корисно порівняти служіння дияконів із служінням пресвітерів. Основними духовними наставниками громади є пресвітери, яких у Новому Заповіті також називають єпископами чи пасторами. Пресвітери навчають або проповідують Слово та піклуються про душі тих, хто перебуває під їхньою опікою (Еф. 4:11; 1 Тим. 3:2; 5:17; Тит. 1:9; Євр. 13:17).

Диякони також виконують важливу роль у житті та здоров’ї помісної церкви, але їхня роль відрізняється від ролі пресвітерів. Біблійне завдання дияконів — піклуватися про фізичні та організаційні потреби церкви, щоб пресвітери могли зосередитися на своєму основному покликанні.

Цей поділ обов’язків ґрунтується на прикладі, описаному в книзі Дії 6:1–6. Апостоли були віддані «молитві та служінні слова» (Дії 6:4). Оскільки це було їхнє головне покликання, для виконання практичних обов’язків було обрано сімох чоловіків, що дало апостолам змогу зосередитися на своєму служінні.

Такий розподіл обов’язків перегукується з відмінностями між служінням пресвітерів і дияконів. Як і апостоли, пресвітери зосереджуються на проповіді Божого Слова. А як і ті семеро, диякони служать церкві, задовольняючи її практичні потреби.

Вимоги до дияконів

Єдиний уривок, який говорить про вимоги до дияконів, знаходиться в 1 Посланні до Тимофія (3:8–13). У цьому тексті Павло наводить офіційний, хоча й не вичерпний, список вимог до дияконів.

Схожість між вимогами до дияконів і пресвітерів/єпископів, згаданими в 1 Посланні до Тимофія 3, є разючою. Як і пресвітер, диякон не повинен бути залежним від алкоголю (1 Тим. 3:3), не повинен прагнути неправедного збагачення (1 Тим. 3:3), має бути бездоганним (1 Тим. 3:2; Тит. 1:6), чоловіком однієї дружини (1 Тим. 3:2) і здатним добре керувати своїми дітьми та домом (1 Тим. 3:4–5).

Основна увага в цих вимогах зосереджена на моральному характері людини, яка має зайняти цю посаду: диякон повинен бути зрілим і бездоганним. Головна відмінність між пресвітером і дияконом полягає не в характері, а в дарах і покликанні.

Дев’ять вимог до дияконів згідно з 1 Тимофія 3:8–12

Апостол Павло вказує дев’ять основних вимог до дияконів у 1 Посланні до Тимофія 3:8–12: Диякони також повинні бути поважними, не двомовними, не схильними до надмірного вживання вина, не користолюбними,

1. Поважний (в. 8): Цей термін зазвичай означає те, що є почесним, гідним, шанованим чи достойним. Він тісно пов’язаний із вимогою бути «порядним», що висувається до пресвітерів (1 Тим. 3:2).
2. Не двомовний (в. 8): Люди, які є двомовними, говорять одне з одними, а зовсім інше з іншими. Або ж вони висловлюють щось, але мають на увазі інше. Такі люди — дволикі та нещирі. Їм не можна довіряти, тому вони втрачають авторитет.
3. Не залежний від вина (в. 8): Чоловік не може бути дияконом, якщо він залежний від вина чи інших спиртних напоїв. Така людина позбавлена самоконтролю й недисциплінована.
4. Не прагнучий до неправедного збагачення (в. 8): Людина, яка любить гроші (користолюбна), не може бути дияконом, особливо зважаючи на те, що диякони часто займаються фінансовими питаннями церкви.
5. Здорова віра й життя (в. 9): Павло зазначає, що диякон повинен «зберігати таємницю віри в чистому сумлінні». Вираз «таємниця віри» є ще одним способом, яким Павло говорить про Євангеліє (пор. 1 Тим. 3:16). Тому ця вимога означає, що диякон має твердо дотримуватися істинного Євангеліє, не сумніваючись. Однак ця вимога стосується не лише вірувань: диякон має триматися цих переконань «з чистим сумлінням», тобто його поведінка повинна відповідати його вірі.
6. Бездоганність (в. 10): Павло пише, що диякон «має бути випробуваний спершу; тоді нехай служить, якщо буде бездоганний» (в. 10). «Бездоганний» — це загальний термін, який стосується загального характеру людини. Хоча Павло не уточнює, яке саме випробування має відбутися, мінімум — це перевірка особистої репутації, життєвого шляху й богословських позицій кандидата. Крім того, громада повинна оцінити моральну, духовну й доктринальну зрілість кандидата, а також його досвід служіння в церкві.
7. Благочестива дружина (в. 11): Серед тлумачень є суперечки, чи цей вірш стосується дружини диякона чи дияконеси. У межах цієї статті припустімо, що йдеться про вимоги до дружини диякона. Павло пише, що дружина диякона має бути «поважною, не осудливою, тверезою, вірною в усьому» (в. 11). Як і її чоловік, вона має бути шанованою чи гідною. Вона не повинна бути обмовницею, тобто не повинна поширювати плітки. Крім того, дружина диякона має бути тверезою, або розважливою, здатною приймати мудрі рішення та уникати того, що заважає такій здатності. Нарешті, вона повинна бути «вірною в усьому» (пор. 1 Тим. 5:10), що є загальною вимогою, подібною до вимоги для пресвітерів бути «бездоганними» (1 Тим. 3:2; Тит. 1:6).
8. Чоловік однієї дружини (в. 12): Найкраще тлумачення цього складного виразу полягає в тому, що він стосується вірності чоловіка своїй дружині. Він має бути «чоловіком однієї жінки». Він повинен бути «однолюбом». Тобто в його житті не повинно бути іншої жінки, з якою він пов’язаний інтимними стосунками чи то емоційно, чи то фізично.
9. Умілий керівник сім’ї (в. 12): Диякон повинен бути духовним лідером для своєї дружини та дітей.

Якщо моральні вимоги вказані для пресвітерів, але не для дияконів, то ці вимоги все одно застосовується і до дияконів. Те ж саме стосується і тих вимог, які перераховані для дияконів, але не для пресвітерів. Наприклад, диякон не має бути двомовним. Павло прямо не зазначає це стосовно пресвітерів, але, без сумніву, ця вимога застосовується й до них, оскільки Павло вказує, що пресвітери повинні бути «бездоганними», що включає і цю заборону.

Все ж ми повинні звернути увагу на відмінності в вимогах, оскільки вони або вказують на рису, яка особливо підходить для виконання обов’язків служителя, або є реакцією на проблему, що виникла в місцевості, до якої Павло звертається (у цьому випадку — до Ефесу). Це стане ще ясніше, коли ми розглянемо обов’язки дияконів.

ОБОВ’ЯЗКИ ДИЯКОНІВ

У сучасній церкві служіння пресвітера часто ігнорують, тоді як служіння диякона — нерідко неправильно розуміють. Згідно з Новим Заповітом, диякон покликаний насамперед бути слугою. Церква потребує дияконів, які забезпечуватимуть матеріальну й організаційну підтримку, щоби пресвітери могли зосередитися на служінні Слова та молитві.

Новий Заповіт не надає багато інформації про роль дияконів. Вимоги, викладені в 1 Посланні до Тимофія 3:8-12, фокусуються на характері і сімейному житті диякона. Однак є кілька підказок щодо функції дияконів, коли їх вимоги порівнюються з вимогами пресвітерів. Хоча багато з вимог є однаковими або дуже подібними, є деякі помітні відмінності.

Можливо, найочевидніша відмінність між пресвітерами і дияконами полягає в тому, що диякони не повинні бути «здатними навчати» (1 Тим. 3:2). Диякони покликані «тримати» віру з чистим сумлінням, але вони не покликані «навчати» цієї віри (1 Тим. 3:9). Це вказує на те, що диякони не мають офіційної навчальної ролі в церкві.

Як і пресвітери, диякони повинні добре управляти своїми домогосподарствами та дітьми (1 Тим. 3:4, 12). Але стосовно дияконів Павло пропускає той фрагмент, де він порівнює управління власним домом з турботою про церкву Божу (1 Тим. 3:5). Причина цього пропуску, ймовірно, полягає в тому, що диякони не займають керівну чи лідерську роль у церкві — ця функція належить пресвітерам.

Хоча Павло вказує, що перед тим, як хтось може стати дияконом, він повинен бути випробуваний (1 Тим. 3:10), вимога, що він не повинен бути новонаверненим, не згадується. Павло зазначає, що якщо пресвітер є нещодавно наверненим, «він може впасти в гординю» (1 Тим. 3:6). Одне з можливих пояснень цієї відмінності — це те, що ті, хто займає посаду пресвітера, можуть бути схильні до гордині через своє лідерство в церкві. Навпаки, диякону, який виконує більше роль слуги, не так імовірно впасти в цей самий гріх. Нарешті, титул «наглядач» (1 Тим. 3:2) передбачає загальне нагляд за духовним благополуччям всієї церкви, в той час як титул «диякон» передбачає того, хто має служіння, орієнтоване на служіння.

Окрім того, що ми можемо зрозуміти з цих відмінностей у вимогах, Біблія не дає чіткого пояснення функції дияконів. Проте на основі зразка, встановленого в книзі Дії 6 із апостолами та сімома, найкраще вважати дияконів служителями, які виконують все необхідне для того, щоб пресвітери могли виконувати своє Боже покликання пастирювати і навчати церкву. Як апостоли делегували адміністративні обов’язки сімом, так і пресвітери повинні делегувати певні обов’язки дияконам, щоб пресвітери могли зосередитися на інших завданнях. В результаті кожна помісна церква має змогу визначати завдання дияконів відповідно до своїх конкретних потреб.

Обов’язки дияконів сьогодні

Диякони можуть бути відповідальні за багато завдань, які не пов’язані з навчанням і пастирюванням церкви. Серед таких обов’язків можуть бути:

• Господарські потреби. Диякони можуть відповідати за догляд за церковним майном. Це включає підготовку приміщення до богослужінь, прибирання, роботу зі звуковою апаратурою тощо.
• Благодійність. Подібно до подій у Діяннях 6:1–6 із щоденною допомогою вдовам, диякони можуть займатися розподілом фінансової або іншої допомоги нужденним.
• Фінанси. Хоча пресвітери мають наглядати за фінансовими справами церкви (Дії 11:30), поточну господарську діяльність краще доручити дияконам: збір і підрахунок пожертв, ведення обліку тощо.
• Привітання та розсаджування. Диякони можуть роздавати бюлетені, допомагати людям знайти місце в залі або готувати елементи для Вечері Господньої.
• Організаційні питання. Диякони мають бути готовими допомагати в різних практичних справах, щоби пресвітери могли сконцентруватися на навчанні та пастирському піклуванні про церкву.

ВИСНОВОК

Біблія покладає на пресвітерів завдання навчати і вести церкву, в той час як роль дияконів є більш орієнтованою на служіння. Тобто вони повинні піклуватися про фізичні або тимчасові потреби церкви. Вирішуючи ці питання, диякони звільняють пресвітерів для того, щоб вони могли зосередитись на пастирюванні духовних потреб церкви.

І хоча диякони не є духовними лідерами церкви, їхній характер має надзвичайно важливе значення, і саме тому диякони повинні проходити випробування і відповідати біблійним вимогам, викладеним у 1Посланні до Тимофія 3.

Спочатку перекладено та опубліковано Християнське видавництво «Подорож». Відвідайте їхній сайт, щоб знайти багато подібних ресурсів.